Декларації вбили. Хто наступний? Реквієм за прозорістю
Передмова
Колись вони були символом нової епохи. Закон № 1700-VII «Про запобігання корупції» (2014) подарував країні систему е-декларацій. Саме завдяки їм суспільство дізналося, що державний службовець може любити не лише країну, але й «Rolex», «Bentley» та квартирку на Канарах.Декларації були болючими, неприємними, але необхідними. Вони створювали мінімальний баланс: «Хочеш бути чиновником? Дай людям знати, що в тебе в кишені».Літо 2025-го цей баланс знищило.
Що сталося
- Наказ НАЗК № 170/25 від 10.06.2025 фактично вивів декларації з відкритого доступу.
- Декларування залишилося лише «для галочки» — десь у внутрішніх архівах.
- Закон № 3384-IX (2023), який під час війни дав відстрочку для подання декларацій, став прелюдією: після паузи — настала повна темрява.
Аргументи влади
- «Війна — не час для декларацій».
- «Це надмірне навантаження на держслужбовців».
- «Особисті дані можуть бути використані ворогом».
Цинізм у тому, що ворогом для прозорості став не Кремль, а сама влада.
Що ми втратили
- Довіру: суспільство не бачить, як чиновник живе.
- Міжнародні гарантії: ЄС та МВФ чітко казали: «Декларації — це червона лінія».
- Інструмент журналістики: тепер кожна стаття про статки буде «фантастикою» без доказів.
Символічний момент
У 2016-му ми сміялися з декларацій, де депутати записували ікони, храми й колекції вин. Тепер сміх у горлі застрягає: ніяких декларацій немає взагалі. Це навіть не фарс, а тиша на місці, де мала бути прозорість.
Висновок
Декларації вбили — і зробили це тихо, без пафосу, під прикриттям війни. Питання: хто наступний? Може, завтра закриють журналістів, які наважаться запитати?
