Як законопроєкт про зниклих людей перетворився на закон про зниклу незалежність антикорупційних органів

Передмова

На папері все починалось благородно. Законопроєкт №12414 мав стосуватися пошуку зниклих безвісти — тема болюча й актуальна під час війни. Проте вже за лічені дні текст документу трансформувався до невпізнання і на виході країна отримала закон №4555-IX, який різко змінив баланс сил у боротьбі з корупцією.

Хронологія трансформації

1. Початковий варіант (весна 2025 року)
2. Фокус на розширенні повноважень для слідчих органів у пошуку зниклих.
3. Позитивна реакція суспільства, ніхто не підозрював підводних каменів.
4. Різкий «редизайн» (червень 2025 року)
5. У проєкт додають зміни до Кримінального процесуального кодексу.
6. Ключові пункти: підпорядкування НАБУ та САП під контроль Генерального прокурора.
7. Комітетське засідання (17 червня 2025 року)
8. Засідання проводять «поза графіком». Частина профільних депутатів відсутня, їхні місця займають «резервні» члени.
9. Голосування проходить «з коліс» — без достатнього обговорення і публічного аналізу.
10. Голосування в Раді (кінець червня 2025 року)
11. 263 голоси «за» — з грубими порушеннями регламенту.
12. 13 депутатів виступили проти, ще 13 утримались.

Ключові зміни закону

• Генеральний прокурор отримує право давати вказівки детективам НАБУ.
• Всі матеріали справ можуть передаватись іншим відомствам за рішенням Генпрокурора.
• Призначення прокурорів у САП — без конкурсів, за внутрішніми наказами.

Наслідки

• Для України: ризик заморозки фінансової допомоги та уповільнення євроінтеграції.
• Для антикорупційної системи: руйнування незалежності, створення вертикалі під одного політичного центру.
• Для суспільства: втрата довіри, повернення «ручного правосуддя».

Закулісні гравці

• Владна коаліція: аргументує необхідність «координації» і «ефективності».
• Опозиція та громадськість: бачать в законі «троянського коня», через якого корупційні справи можна буде ховати під прокурорською печаткою.
• Міжнародні партнери: ЄС та МВФ сигналізують про «відкат реформ».

Висновок

Закон 4555-IX — це яскравий приклад, як добрий намір може бути використаний для політичних цілей. Під виглядом гуманності ми отримали новий виток централізації влади, який знищує незалежність інституцій.